1. Лоск і розкіш
Крихітне князівство притиснулося до скелі над Лазуровим узбережжям і здалеку виглядає як гігантський лишайник. Неоковирності додає густа сучасна забудова – і це зовсім не кіношні красені-хмарочоси. Деякі багатоповерхівки відрізняються від українських хрущовок хіба що розмірами. Тому на під’їздах Монако постає не в найкращому ракурсі. Але потрапивши всередину, знаходиш у цих кам’яних джунглях й ошатні вілли у дусі ар-нуво, й натуральні архітектурні шедеври – Катедральний собор, Опера, Hotel de Paris.
Розкіш стала брендом Монако, але не очікуйте чогось такого, що зовсім валить з ніг. Хіба що ви побачите вживу якусь Періс Гілтон чи Бреда Пітта, і від того отримаєте серцевий напад :). Бруківка в Монако не посипана діамантами, а з фонтанів не б’є шампанське. Ну, трохи більше ексклюзивних спорткарів чи ювелірних бутиків, ніж на Хрещатику. Щоправда, дорогих авто з українськими номерами не помічали (криза?). Натомість проблемно дістатися до моря – усі бухти забиті яхтами. На вулицях – затори. Зате всюди – парки. Затори – 5-бальні. Парки – на всі 10. Ландшафти вилизані. Садівники "оскароносні". Скульптори наймодніші. Навіть вертолітний майданчик для тих, хто не любить стояти в заторах, оформлено, як художній витвір.
2. Автобус № 100
Монако - це родимка на тілі Франції. Тож французький рейсовий автобус № 100, який регулярно курсує між Ніццою і Ментоном, через князівство проходить транзитом. Коштує проїзд 1 євро. А задоволення на цілих 100. Такої красивої траси не пригадую з жодної мандрівки. Постійно красивої. Упродовж години широко розкритими залишаються не тільки очі, а й рот. Уявіть собі: зліва кілька сотень метрів скель, які стрімко спускаються додолу, в море. Справа - приблизно стільки ж метрів скель, які пнуться догори. Далі - небо, синюще, аж волошкове. Ну, а ви десь поміж тим посередині, на серпантині. Проминаєте цитринові сади, череп'яно-охристі села, де будиночки утримуються на стрімкому камінні, мабуть, на якихось невидимих липучках.
Тому ніколи не їдьте до Монако потягом: залізниця тут - суцільні тунелі. Натомість автобус № 100 - це незабутня
мандрівка, з адреналіном, ендорфінами і невтомно-оптимістичними японцями в салоні. Тільки й чути тоненькі "Йє-хуу" на черговому віражі.
3. Казино
Монако умовно ділиться на чотири мікрорайони, найновіший з яких - Фонтв’єй - частково збудовано на насипній території, відвойованій у моря. Два найстаріші райони – Монако-віль і Монте-Карло. Так от, Монте-Карло – азартна столиця Європи. Гранд-казино – її ратуша. Усередину може зайти будь-хто, кому виповнилося 18 років (тому паспорт потрібен), але не в шльопанцях на босу ногу і не в шортах. Хоча смокінг чи краватка теж необов’язкові. Оглянути хол пускають безкоштовно, щоб зайти в зали, доведеться купити гральних фішок на певну суму. Мінімально, здається, 10 євро.
Зайшовши до казино в Монте-Карло можна опинитися не тільки за гральним столом, але й в оперній ложі. Один з коридорів веде напряму в залу місцевої опери, будівля якої впритул прилягає до казино. Чудовий симбіоз. Спустив статок – і гайда слухати арії. Для заспокоєння нервів. Фінанси співають романси.
До речі, основним акціонером казино є місцева вінценосна династія Гримальді.
4. Гримальді
Щоби потрапити до них у гості, треба видертися на неслабку гірку. Монако-віль – це наче скеля на скелі. І власне на цьому верхньому плато вкоренилася княжа резиденція. Палац радше міцний, ніж красивий. Що й не дивно, бо будувався з оборонною, а не естетичною метою. Всередину можна потрапити, як у музей: частина приміщень доступні до огляду, частина – приватні покої князів. На брамі гостей зустрічає лита фігура монаха. Але це фальшивий монах. Під плащем у нього меч. Наприкінці ХІІІ століття патрицій із Генуї Франческо Гримальді і його воїни, переодягнуті у чернече вбрання, захопили стратегічну фортецю Монако на шляху між італійськими і французькими землями. Так зародилася одна із найстаріших нині правлячих династій в Європі.
Родова лінія Гримальді не переривається уже понад 700 років. Зрештою, продовження роду – це справа державної важливості. За одним із міжнародних договорів, якщо місцевий престол втрачає спадкоємця, то Монако мало б увійти до складу Франції. Але Гримальді трепетно бережуть свою карликову незалежність. І привілеї також. На відміну від лубкової британської чи іспанської монархій, династія у Монако є джерелом реальної влади: може призначити уряд, може розпустити парламент, може звільнити громадян від сплати податків. Тож портрети нинішньої світлості князя Альбера ІІ прикрашають не тільки офіційні установи, а й турцентри, магазини, кав'ярні. Популярнішими є, хіба що, світлини покійної княгині Грейс.
5. Грейс
Американська акторка Грейс Келлі двічі підкорила світ. Спочатку у Голлівуді. Потім у Монако. Для маленької, але гордої країни вона стала тим, чим леді Ді для британців. Долі жінок навіть багато в чому схожі. Обидві не належали до королівської крові, але зуміли влити в цю кров струмінь людяності. І загинули обидві в автокатастрофах. Щоправда, чоловікові Грейс Келлі не зраджувала. Радше навпаки: пожертвувала кінокар'єрою задля родини, ще й забезпечила князівству покровительство з боку США. Тому такими постерами досі обвішане все Монако.
6. Кусто
Ще одна зірка світового масштабу, чия доля тісно пов’язана з Монако, - Жак-Ів Кусто. Легендарний дослідник і мандрівник 30 років очолював місцевий Музей океанографії. З усіх музеїв Монако цей найцікавіший. Але й недешевий. Стандартний вхідний квиток – 14 євро з дорослого. Зате всередині є басейник, де можна погладити маленьких живих акул. Вони ластяться і мурчать від задоволення. Музей – імпозантна будівля, вмурована в голу скелю. Не полінуйтеся обійти її з тилу. Дуже пейзажне місце. А з фронту припаркувалася вінтажна Yellow submarine і трешова риба-мотлох. Дуже атмосферне місце.
7. Формула І
Казино й княжу гору з’єднує нерівна (в сенсі – звивиста, зі спусками й підйомами дорога). Це траса найвідоміших у світі автоперегонів. Щиро кажучи, загазованість на цьому 15-хвилинному відтинку така, наче табун болідів щойно промчав вулицею. Зараз змагання мають десятки трас по всьому світу, але ця - класична, використовується незмінно з 1929 року. Гран-прі Монако – це 78 кіл по вулицях переповненого міста. На видовище злітаються фани з усіх-усюд. Ціни в ресторанах і готелях зашкалюють безсоромно. Підприємливі монегаски здають туристам навіть місця на балконах і терасах. Цьогоріч Гран-прі заплановане на 29 травня. І вам вирішувати, чи краще в цей день до Монако не потикатися, чи це саме той день, коли варто опинитися саме там.
8. Цирк
Славою Монако обдаровує не тільки автопілотів, але й клоунів. Уже 40 років поспіль у січні тут відбувається знаменитий міжнародний цирковий фестиваль, головною нагородою якого є статуетка Золотого клоуна. Найбільший у Європі цирк-шапіто вражає і виставами, й розмірами - 2000 квадратних метрів. Це справжня фабрика трюків і чудес. Щоправда, розташована майже на краю князівства. Не настільки зручно добиратися, як до інших топ-пойнтів. На жаль, фестиваль і наше перебування розбіглися в датах, тому маємо тільки афішку на згадку.
9. Миколай і Девота
У монегасків аж двоє улюблених святих – глобальний
Миколай і локальна Девота. Обидвох увічнили у камені. Катедральний собор святого Миколая – домінує над усім князівством. Споруда порівняно нова (150 років), але дуже гармонійна. Її білий мармур аж виблискує, коли залитий сонцем. Усередині побачили нетиповий образ Миколи-чудотворця – він зовсім молодий і без бороди. З інших цікавинок – хай-тек орган і могила Грейс та Реньє ІІІ. Біля неї чомусь штучні квіти. Як у нашому селі.
Історія Девоти маловідома широкому загалові поза межами Монако. Тому перекажу дуже стисло. Великомучениця не місцева. Вона родом ген з острова Корсики. Була закатована язичниками, а її знівечене тіло ще у далекому IV столітті прибило у човні до берегів, де тепер знаходиться Монако. Тутешні християни зберегли її мощі, а день народження святої (27 січня) є одним з найбільших свят у князівстві, що супроводжується урочистими месами й костюмованими процесіями. Витончена й мініатюрна церква святої Девоти ховається в гірській ущелині під автомобільним віадуком.
10. Верхи і низи
Будьте готові, що у кількагодинних бродіннях по Монако вам доведеться стоптати не одні сходи. У деяких місцях місто нагадує весільний торт з 5-6 нашарованих один на одного ярусів (ще й з таким же нальотом гламуру). Істотно полегшити пересування можуть безкоштовні вуличні ліфти, які переносять пішоходів з рівня на рівень. Їх по Монако розкидано досить багато, але більшість – не досить помітні. Тому пильно слідкуйте, в яких підворітнях зникають із вулиць місцеві. Ліфт, швидше за все, саме там. Завдяки таким ліфтам можна не лише спростити собі пересування, а й натрапити на ще одну фотогенічну панораму.
Корисні нотатки
Дістатися
Маршрут пропонується трохи дивний, але ефективний. Спочатку будь-яким лов-костом добираємося до Мілана – з Кракова, Варшави, Катовіц, Кошиць, Дебрецена. Квитки трапляються навіть по 9 євро в один бік. А далі на вокзалі Мілано Чентралє сідаємо на поїзд до Вентімільї. Це остання станція на італійсько-французькому кордоні. Їхати орієнтовно 4 години. Надзвичайної пунктуальності від італійських залізниць не очікуйте. Але краєвиди за вікном потяга не дадуть вам знудитися. Переїдетеся через Геную і всі популярні лігурійські курорти – Альбенгу, Імперію, Сан-Ремо. Квитки можна придбати безпосередньо в міланській вокзальній касі чи автоматі, або ж заздалегідь онлайн.
Стандартно проїзд до Вентімільї коштує від 30 євро на брата. Але в онлайні можна натрапити на пропозиції за 18 євро. Суперподарунок до
Дня святого Валентина – 2 квитки за ціною одного (тільки для закоханих пар) – діє з 8 по 14 лютого.
Поїхали далі. Щогодини (інколи й щопівгодини) з Вентімільї їздить електричка до французького Ментона (20 хвилин часу, 2-3 євро – ціна). А там неподалік вокзалу шукаєте зупинку автобуса №100. Таке добирання видається на перший погляд складним. Але адекватних альтернатив не густо. Звичайно, простіше було б долетіти прямо до Ніцци. Проблема в тому, що нема звідки. Найближче, що туди літає за бюджетними тарифами – це "Віззейр" з Будапешту. Але й у нього ціни в середньому від 60 євро і далі в один бік. Зрідка трапляється пропозиція за 30 або 40 євро.
Поселитися
Слушна ідея – поєднати дорогу і житло. Одна ніч у Монако (за дабл) спорожнить вашу картку щонайменше на 100 євро. Натомість у згаданій Вентімільї переночувати можна в кілька разів дешевше. У місті небагато готелів, але є приватний сектор – маленькі пансіони й квартири на винайм. Містечко орієнтується на внутрішній туризм, тому пляжі тут у будні дні майже безлюдні, тоді як у недалеких Ментоні, Ніцці чи Сан-Ремо ніде й рушничкові впасти.
Харчуватися
Народ із сусідньої Франції, та й із самого Монако активно закуповується у "Біллі" у Вентімільї. Різниця в цінах на продукти з лишком компенсує витрати на пальне. Чому ж і нам не чинити так само. За ті гроші, що в Монако купиш налисника, на італійській землі продадуть цілу піцу. Тому в князівстві їсти взагалі не рекомендується. Хіба якесь морозиво. До того ж, якщо не брати до уваги делікатеси з п’ятизіркових меню, кулінарією Монако не здивує. Кухня радше італійська, ніж французька. І дуже мало харчових точок добротного, середнього рівня. Або пафос. Або фаст-фуд.
Дивитися
Тут просто без варіантів. Фільм "Принцеса Монако" з Ніколь Кідман – це одночасно і популярний екскурс в історію князівства, і помірна доза мелодраматичної халви. Самі Гримальді фільм бойкотували, а чинний князь назвав його фарсом і вигадкою. Зрештою, це тільки підігріло у глядачів зацікавлення стрічкою.
Лінки
www.ryanair.com, wizzair.com - Дві бюджетні авіакомпанії, які допомоможуть дістатися до Мілана. У "Райана", як правило, дешевше, у "Віззейра" - трохи дорожче, у інших – ще дорожче, якщо не трапиться якихсь шалених знижок.
www.trenitalia.com - сайт італійських залізниць – простий і зрозумілий у користуванні. Дає змогу розпланувати маршрути, а при бажанні й придбати квитки онлайн. Є англійська версія. Залізниці Італії відзначаються прийнятними цінами й густим покриттям. Не відзначаються особливою точністю. Придбані квитки зазвичай треба касувати у спеціальних жовтих ящиках на перонах.
www.departement06.fr/documents/A-votre-service/Deplacements/transports-en-commun/dpt06-cadredevie_100.pdf - розклад руху автобуса №100 між Ментоном і Ніццою з усіма проміжними зупинками. Ваша мета – Monte Carlo (Casino). Хоч якщо вийдете на зупинку раніше/пізніше, нічого страшного не трапиться – відстані між зупинками маленькі. Але й помилитися майже неможливо – усередині автобуса є електронне табло. І готуйте дрібні євро – водій решти не видає.
http://www.gouv.mc, http://www.visitmonaco.com/. Ці два сайти – офіційний ресурс князівства і ресурс для гостей – можуть дати цікаві підказки щодо організації мандрівки. Тут є інформація про актуальні події, лінки на музеї і пам’ятки, можна скачати кілька цікавих брошурок – наприклад, план міста, рекомендації щодо піших прогулянок чи коротку біографію княгині Грейс.
www.case-vacanza-italia.it, www.bed-and-breakfast.it, www.agriturismo-on-line.com, www.agviaggi.it, www.lovelyitalia.com. Тут кілька сайтів для пошуку житла в Італії. Першим подаю той, на якому ми знайшли свою Вентімілью. Але в інших місцях бронювали апартаменти через інші сайти. Не лякайтеся італійського контенту – розібратися нескладно. До власників пишіть англійською – вони теж люди кмітливі. Мали випадок, коли абсолютно італомовний господар прийшов нас заселяти разом із власним перекладачем - місцевим учителем англійської мови.
Тільки не раджу селитися в старому місті на горі – будете з півгодини триндатися до пляжу. А ще ж потім вертатися.
Куди б іще податися: мої рекомендації -
Відень
Попрад
Мальта,
Стокгольм,
Будапешт,
Єрусалим
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
