Неймовірна знахідка на Львівщині: У селі Дуброва виявлено стародавні загадкові петрогліфи

Поряд із селом Дубровою Миколаївського району Львівської області розташований скельний масив з витесаними у ньому кімнатами-печерками. За даними археолога та дослідника Стільського городища - слов'янського мегаполіса VIII-X ст., до якого відноситься і даний комплекс, Ореста Корчинського, в печерах мешкали служителі язичницького культу білих хорватів, а з прийняттям християнства монахи-самітники. В одному із масивів, що знаходиться у південно-східному напрямку від села, автором було виявлено два грота з невідомими петрогліфами. Після їхнього ретельного аналізу автор дійшов висновку, що петрогліфи являються сакрально-релігійними символами, в яких відображено релігійні основи наших предків. Так наприклад на скелі біля гротів можна побачити овальне зображення схоже на яйце (мал. 1), яке у наших предків було символом зародження Всесвіту, Сонця з його весняним відродженням, життям, безсмертям й воскресінням. Зліва від нього, при вході в нижній лівий грот, на скелі можна зустріти два зображення людського туловища (мал. 2, 3). Після детального аналізу проведеного автором завдяки наданого йому запорізьким краєзнавцем Миколою Свидранем зображення черепа із козацької могили XVIII ст., схожого із знайденим у гроті антропоморфним петрогліфом (мал. 3), було встановлено, що обоє зображень являють собою поховальну символіку, а грот можливо є склепом в якому поховано якусь християнську духовну особу (можливо ієромонаха). На думку автора перший петрогліф може означати прижиттєве зображення померлого. Другий означає череп (Адамову голову) - символ смерті і безстрашності перед її лицем (до речі череп із козацької могили за даними запорізького краєзнавця молодший від черепа із села Дуброви. Це наводить автора на думку про його створення у XIV-XV ст.). Невідомо лише, що означає третій антропоморфний петрогліф (мал. 4), знайдений всередині грота. На думку автора він може означати покійного в загробному світі. Поряд із ним існує зображення тризуба (мал. 5). Цілком можливо, що воно створене недавно, адже фактично схоже на сучасне, а не на те, що використовували в часи Київської Русі чи навіть в часи січових стрільців і ЗУНР. Що стосується діяльності УПА на цих теренах, то за даними наданими автору працівником заповідника "Стільське городище" Ромою Равлів, повстанці не могли створити тризуб, інакше це б їх скомпрометувало перед загонами НКВД які обшукували ці землі в пошуках українських вояків. Зліва від тризуба є петрогліф (мал. 6) схожий із знайденим на початку ХХ ст.  археологічною експедицією Вікентія Хвойки трипільським хрестом. Прийнято вважати, що Трипільська культура не мала поширення на Львівщині, проте знахідка трипільскої амфори біля Львова у місті Винники змінила погляди на поширення культури. Тож цілком імовірно, що хрест із грота дійсно належав трипільцям. Ще один петрогліф туловища із якого виходять промені (мал. 7), може означати слов'янське сонячне божество раннього Средньовіччя (VI-X ст.). Петрогліф схожий на руну Одал (мал. 8), вказує на присутність германського племені готів (Про це детальніше в статті "Розшифровані символи вказують присутність на Львівщині готів і трипільців".)

В сусідньому верхньому гроті з права є зображення нижньої частини тулоба та ніг. Вони нагадують богиню материнства Мокошу (мал. 9). На це вказують схожі зображення богині із слов'янських вишиванок. Ще один петрогліф, що нагадує давньослов'янське божество яке тяжко ідентифікувати находиться в святилищі. Можливо це Велес, чоловік Мокоші (мал. 10). Навпроти нього є ще один петрогліф, що за формою схожий на Палеолітичних Венер, однак він є частково знищений, що заважає його ідентифікувати (мал.11).

За декілька метрів на північ від гротів у скелі висічений сучасний малюнок зроблений місцевими школярами. На ньому зображено по середині дерево, по бокам від нього козла та барана, зверху над ними двох птахів, а внизу під ними дві риби. Вгорі над деревом висічена зірка (мал. 12). Вище від нього знаходиться схоже із гербом Святополка Окаянного (975-1019 рр.) зображення двозубця (мал. 13). 

Таким чином завдяки виявленим автором петрогліфам було встановлено можливість функціонування гротів як святилищ білих хорватів, а в подальшому перетворені одного грота на склеп духовної особи. Також було виявлено перебування в цьому регіоні трипільців, готів і можливо Святополка Окаянного, що в свою чергу підтверджує дані літописця про втечу князя між "Ляхи і Чехи".