Зустрічаємо Яблучний Спас

18 серпня 2017
Редакція
19 срепня українці традиційно святкують Яблучний Спас або свято Преображення Господнього. Це одне з найважливіших свят для християн, котре, тим не менше, символізує кінець літа і тепла та прихід золотої осені.
  Чому другий Спас назвали яблучним, що в цей день прийнято святити, а також інші цікавинки, читайте далі...

Історія свята

Другий або Яблучний Спас припадає на свято Преображення Господнього, котре триває з 18 по 26 серпня. Вважається, що в цей час Ісус піднявся на гору Фавор з трьома своїми учнями і під час молитви почав змінюватись: одяг його став білосніжним, а обличчя почало сяяти неземним світлом - відбулось розкриття всіх сутностей Святої Трійці, преображення. Потім Ісус наказав своїм учням збирати яблука, які його батько повинен був освятити.

Однак відзначати це свято християни почали тільки в 4 столітті, коли на горі Фавор звели храм Преображення Господнього (у 12 ст. був зруйнований).​ А освячення плодів відбувається саме в цей день тому, що в Єрусалимі тоді освячували виноград, який якраз встигав дозріти. 
 
wikipedia.org
М. К. Бодаревський. Преображення Господнє в Малоросії
 
Але ми знаємо, що християнські обряди та звичаї в Україні тісно пов'язані з язичницькими святами і традиціями, і Спас не є виключенням. Розповідають, що наші предки в цей день святкували закінчення літа і прихід осені. Існувала навіть легенда про те, як Спас ходив до Ярила (Сонця) і просив у нього промінчик, щоби освятити ним квіти з дівочого віночка. Ярило на те відповідав, що дасть промінчик мудрості й здоров'я. Але натомість хоче отримати дві краплинки голубої водиці, нічні зірочки, радість життя і людську мудрість. Через три дні Спас приніс усе бажане Сонцю, а той своїм промінням посвятив квіти, дерева та їхні плоди. 

Звідси й традиція плести ритуальні вінки Спаса. Створюють його навесні з зозулених черевичків, цвіту яблуні, вишневих листочків... Додають також стрічки: жовту посередині (за легендою, радість життя), дві голубі далі (дві краплини води), потім - сині (зорі ночі синьої) та фіолетові (людська мудрість). Одягали той вінок лише на Спаса. 

Що святити на Яблучний Спас?

З назви можна зробити висновок, що найголовнішим продуктом, який віряни несуть у кошиках до церкви, є яблука. Але святять у цей день не тільки їх. Традиційно українці освячують груші, виноград, сливи, персики. До кошика можна також покласти, наприклад, помідори чи моркву, горох, картоплю, огірки, а також мед і колосся жита й пшениці чи обжинкові вінки. 
  Священики кажуть, що плоди, які люди несуть до церкви в цей день, мають бути такими, що виросли на нашій землі - не варто святити апельсини, банани чи інші екзотичні фрукти. Адже, чим Бог благословив нашу країну, за те й маємо бути вдячні.
 
Вибір саме цих продуктів пов'язаний також з доволі суворим Успенським постом, на який припадає свято.

Що їсти на свято?

Звичайно ж, фрукти, які ви принесли з церкви. Особливо яблучка. В цей день їх ріжуть на шматочки та вмочують у мед чи цукор. Колись останній кусник такого яблука вважався чарівним і якщо загадати бажання перед тим, як його з'їсти, воно обов'язково здійсниться.  
  Традиційною їжею в цей день також є печені яблука, яблучні пироги та штруделі, які запивають узваром або грушівником (кисилем зі свіжих груш). 

А ще раніше в цей день готували "шулики": запечені коржі з пісного тіста на соді ламали на шматочки і вимішували в макітрі з перетертим маком і свіжим медом.  

Звичаї

Вважалося, що в цей день дозрівали всі яблука, саме тому Другому Спасу і дали таку назву. Їсти їх до свята заборонялося - тільки на Спаса, і тільки свячені. Якщо ж якийсь ласун не міг втриматися, покарання було суворим - йому не можна було їсти яблучка ще 40 днів після свята.

Перші плоди освячуються в цей день не просто так - це запорука достатку впродовж року. 

Вже посвяченими яблуками та іншими фруктами прийнято пригощати дітей, бідних та хворих людей. Подейкують, що чим більше їх вдасться роздати, тим добрішим та щедрішим буде до вас Бог. Колись навіть існувала традиція: люди виставляли в садах великі вози з яблуками, виноградом та іншими фруктами, поласувати якими міг кожен охочий абсолютно безкоштовно. Якщо ж хтось мав можливість, але не слідував такій традиції, його вважали нечемним, злим та жадібним і переставали з ним спілкуватись. 
  За звичаєм, на Яблучний Спас не варто займатися хатньою роботою, особливо шити. Українська приказка говорить: хто на Спаса шиє – до кінця днів сльози ллє. Хоча винятки з правил є: господиням дозволяється готувати та збирати врожай.

Раніше до церкви на посвяту також несли квіти і мак. Ними обсипали хлів, щоб відьми не ходили, і домівку, щоби вберегтися від покійників. Голівки маку залишали за іконами до весни, щоби розвіяти потім по городу. А сухі квіти вплітали в коси на Благовіщення, щоби волосся не випадало.

А на полях в давнину ставили "Спасову бороду" - перев'язані червоною стрічкою останні незжаті колоски, які нагинали до землі. Навколо бороди все прибирали, часом під нею закопуювали кілька зернин. Женці кидали серпи через голову і співали обрядових пісень. А зорану землю зазвичай окроплювали свяченою водою. І все це, звичайно, для щедрого майбутнього врожаю. 

В ці дні наші предки також підносили дари родинним богам - Роду та Рожаницям. Для них виготовляли і запалювали свічки з нового воску, кришили хлібину та наливали медовий напій. 

Прикмети

Перш за все спасівські прикмети пов'язані з погодою. Вважалося, що в цей день можна дуже точно передбачити майбутню погоду. Наприклад, якщо на Спаса сухо і спектоно, такою буде й осінь. А якщо ж литимуть дощі, то й восени їх чекайте. Ясний день віщує морозну зиму та заметілі. Окрім того, якою погода буде на Спаса, таку й на Покрови чекайте. 
 
Ночі після свята стають холоднішими. В деяких місцевостях можуть розпочатися приморозки, тому й кажуть: "Прийшов Спас, держи рукавиці про за­пас! Минув Спас - держи кожух про запас!"
  Якщо ви вірите у народні повір'я, то вам не варто в цей день вбивати комах - вони можуть принести вам удачу. ​

І наостанок ще кілька цікавих народних прикмет та приказок:
 
  • До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки на себе.
  • Як у Спасівку будуть великі вітри, то зима буде з віхолами та лютими морозами.
  • Якщо у Спасівку на деревах жовтіє листя, це віщує ранню осінь.
  • Якщо на Спаса нема дощу, то буде гарна суха осінь.
  • Якщо на Спаса йде дощ, січень наступного року буде сніжний, якщо спекотно - січень морозяний.
  • Якщо антонівка вродила - наступного року хліб уродить.
  • Пройшов Спас - пішло літо від нас.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Масляна. Традиції святкування
Далека від християнства, Масляна стала близькою простому люду настільки, що потрапила і до церковного календаря... Здавна вона символізувала початок нового циклу природи. Тому й відзначалася завжди гучно. Адже наші предки, розуміли, що гуляють на Масницю не просто так...
Читати більше