Видатний український портретист, учень Іллі Рєпіна - Григорій Цисс

26 квітня 2018
Маша Пилипчук

Двадцять четвертого квітня минає 149-та річниця з дня народження видатного українського портретиста, педагога Григорія Цисса, пишуть "Волинські Новини" Народився художник у 1869 році в місті Рівному Волинської губернії. З 1886 року навчався в Московському училищі живопису, скульптури і архітектури. По завершенні Петербурзької Академії мистецтв у 1900 році учень Іллі Рєпіна жив і працював у Полтаві.

Наприкінці 90-х рр. ХІХ століття, під час навчання у знаменитого Іллі Рєпіна в Петербурзькій академії мистецтв український художник Олександр Мурашко написав портрет свого товариша, з яким разом опановував тонкощі малярства під керівництвом геніального українського живописця. Мова йде про «Портрет художника Григорія Цисса». На цьому полотні, хоча і незавершеному, сучасники можуть побачити молодого чоловіка у стані творчого внутрішнього неспокою. Погляд його – пронизливий, гострий – спрямований прямо у вічі глядачеві. Дещо згорблена постать, виразний жест рук – таким постає перед нами Григорій Цисс у період напруженого навчання в оточенні амбітних молодих талантів під керівництвом знаного майстра пензля. Час творчих метань – пошуків себе у малярстві! У 1898 році цей портрет Мурашка отримав першу премію від Московського Товариства любителів мистецтва завдяки зусиллям російського художника Валентина Сєрова.

І Олександр Мурашко, і Григорій Цисс проходили творчі студії у знаного живописця Іллі Рєпіна, який, подолавши академічні ліміти, став справжнім новатором у розкритті психологічних особливостей героїв своїх творів і зайняв гідне місце серед найкращих взірців європейського живопису. Згодом шляхи молодих художників розійдуться: Олександр по завершенні навчання поїде за кордон, а Григорій – до Полтави. 

Рєпінська школа малярства заклала реалістичні основи у творчості Григорія Цисса. Художник звертався до живописно-декоративних пошуків, та реальність буття зображена в його роботах як найвищий прояв краси цього світу. У жанрових уподобаннях мистця головне місце належить портрету – унікальному за процесом створення документу людської душі. Тут Григорій Іванович наслідує високі традиції портретного живопису, що утвердилися в вітчизняному реалістичному мистецтві другої половини ХІХ сторіччя. У доробку митця також низка тематичних творів («Сорочинська трагедія», 1905; пейзажі). На жаль, до нашого часу збереглися невелика частина цих робіт. У фондах Полтавського художнього музею знаходяться 2 етюди (один з них – двосторонній) Григорія Цисса.  

Особливе місце в його доробку займає портрет Тараса Шевченка. Відомо, що до наших днів збереглися лише десять оригінальних світлин поета. У 1929 році Григорій Цисс виконав портрет олією за київською фотографією від 1859 року, де Тарас Григорович у білій сорочці з темною краваткою, у темному піджаку сидить на стільці.

Портретам Григорія Цисса притаманний тонкий психологічний ракурс: він виявляє себе дуже уважним, по-справжньому чутливим до вловлювання тонких порухів душі героя/героїні, водночас спрямовує свою майстерність на найсуттєвіше в характері, настрої людини. Однією з відмінних рис його творів є те, що художник глибоко поважає і цінує своїх героїв, віддаючи належне важливості їхньої діяльності, багатогранності і багатству їхніх характерів. Серед тих, кого «задокументував» митець на своїх полотнах, – ціла плеяда талановитих людей, його сучасників: художники В. Магденко, В. Волков, П. Горобець,
О. Бокій, А. Печерська,
а також артист М. Вільшанський в костюмі запорізького козака та багато інших.

У 20-х рр. минулого століття у Полтаві склалося досить потужне інтелектуально-мистецьке коло живописців і графіків, до якого входили Микола Бокій, Григорій Цисс, Матвій Донцов, Соломон Розенбаум, Антон Федоренко, Віктор Магденко, Марк Брукман та інші. Члени Полтавської філії Асоціації художників революційної Росії й Асоціації художників червоної України організовували виставки малярства в місті, проводили зустрічі митців. 

Григорій Цисс став уважним і авторитетним наставником для цілого покоління українських художників. Протягом 1920-1925 рр. він викладав у художніх студіях Полтави. Одним із його учнів був відомий полтавський художник, згодом співробітник і директор Полтавського художнього музею Павло Горобець. На портреті, який написав педагог, його учневі – 25 років.

Між ними склалися теплі, дружні стосунки, тому це був не єдиний портрет Павла. Як він згодом згадував: «Як дорогу пам'ять бережу я два портрети, створені Григорієм Івановичем з мене в 1925 і 1930 роках». Зараз вони знаходяться в Полтавському художньому музеї. 

Григорій Цисс помер у 1934 році, похований у Полтаві. Його твори зберігаються в Полтаві та Києві.

Про художника Григорія Цисса - на його персональній сторінці сайту Галереї мистецтв

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Пам'яті Степана Пушика
Прикарпатський університет імені В. Стефаника. Перший курс. Розгублена студентка з великими мріями. Навколо метушилося безліч людей. Почалися пари. Одним з викладачів став Степан Пушик. Суперечливий, злилася на його насмішкуваті закиди, що не знаю повстанських пісень. Але завжди розуміла велич людини, яка переді мною. Час — надмінний, смерть — крадійка. Легенди — вічні, як і пам'ять.
Читати більше