В'ячеслав Гук. Вірш із роману "Синдром дитячих спогадів", 2008

5 жовтня 2016
В'ячеслав Гук

***
Два роки – три війни – і всі без перемог,
у жилах рук буяє дика кров,
але розлука довша, ніж сльоза,
ніж довгий захід сонця над рікою.
Спинись, прислухайся, як листя восени
спадає з крон, створивши гекатомби,
як забирають віденські стільці
в ясну кімнату з золотого саду.
Уже скінчилась програна війна,
чи клавіш приторкнеться хтось колись,
чи заспіває чорний дикий дрізд
в тугій лозі, напнутій до тремтіння?..
Дозріле, денне світло – й свіжий плід,
розмови довгі ні про що за чаєм,
а сонце пізнє на пустих полях
жовтіє, як незібране колосся…

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Миколай, якого ви не знали
Уже вночі ти будеш копирсатися під подушкою у пошуках подарунків від Миколая. А чи знаєш, як це свято відзначали наші предки? Зможеш похвалитися знанням легенд про Чудотворця? Тобі відома його історія? Ні? Тоді мерщій читати статтю, аби не отримати різки замість солодощів!
Читати більше