В'ячеслав Гук. Вірш із роману "Синдром дитячих спогадів", 2008

5 жовтня 2016
В'ячеслав Гук

***
Два роки – три війни – і всі без перемог,
у жилах рук буяє дика кров,
але розлука довша, ніж сльоза,
ніж довгий захід сонця над рікою.
Спинись, прислухайся, як листя восени
спадає з крон, створивши гекатомби,
як забирають віденські стільці
в ясну кімнату з золотого саду.
Уже скінчилась програна війна,
чи клавіш приторкнеться хтось колись,
чи заспіває чорний дикий дрізд
в тугій лозі, напнутій до тремтіння?..
Дозріле, денне світло – й свіжий плід,
розмови довгі ні про що за чаєм,
а сонце пізнє на пустих полях
жовтіє, як незібране колосся…

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Життєвий сценарій в дії, або Що потрібно говорити сину, щоб він став Чоловіком
Що таке "життєвий сценарій" та який його основний механізм формування? Чи не применшуємо ми, батьки, нашу роль у майбутній батьківській позиції наших дітей, особливо, коли йдеться про виховання сина? І що потрібно "посилати" сину, щоб він виріс добрим чоловіком та гарним батьком?
Читати більше