В'ячеслав Гук. ...Колись має дійти до розпаду те насіння, що дрімає тепер в землі...

21 грудня 2017
В'ячеслав Гук

***

Колись має дійти до розпаду те насіння, що дрімає тепер в землі,
смерть, зрештою, урівноважує все, що колись за життя боролось,
вода з колодязя, що вмер, не має ймення, – вона безіменна, змілів
її живий глинястий відбиток, поранений гуркіт, надсадний голос;

останнє сонячне світло стрімко падало на поле, розмите дощем,
на старому готельному ліжку чоловік приліг відпочити по обіді:
поранене серце неймовірно жадало будь-що-будь втамувати щем
зерен розлуки, та втомлений мандрівник того, на жаль, не відав;

він щоранку вмивався так, що взагалі не торкався крижаної води,
подумки ледь не зсувався з глузду, а поряд сумирно лежав собака,
серпневий день у Криму був нібито підгоріла мідь листя – рудий,
у розбуялих хащах трави та квітів проти ночі у полі одуд плакав;

здавалось, ті зерна лежали горсткою в лівій кишені його піджака,
в убогій кімнатці чомусь пахло динею й свіжим печеним хлібом,
подумки він намагався приторкнутися лише минулого, але торкав
порочну наготу тієї, яку минулої ночі кохав, як дурний, і слідом

ішов за її жахною звабою, поринав у любові священні живі нурти,
прагнув забутись у тому бодай на мить, випадаючи з обіймів світу,
блаженне літо колихало завісами, а душа прагнула лише простоти,
а потому між пальців чаділа цигарка, яку намагався згасити вітер;

шелест дощових крапель ставав гучнішим, коли він стояв унизу,
відчуваючи, як неприємно тіло здриґалося під сорочкою – попри
кров венозну, яка гарячою циною розтікалася жилами, ніби взув
черевики на босу ногу або ж тримав сіру пташку в руці навпроти

вікна, щоб випустити її – безрибна сіть людського життя, візьми
собі на пам’ять цей уже надірваний спокій і поля холод сивастий,
тому що серце – не має вини, як солдат, що приймає жереб війни
спокійно і гордо, або на рану горла накладений зграбно пластир;

так людина протягом хвилини проживає ціле своє життя вповні,
так запах мильної піни на вилицях і рух по шкірі старої бритви
стають контролем над проявом почуттів, як наосліп прожиті дні
в сільській глушині, де пожежа метеликів прагне вночі догоріти.

В'ячеслав Гук
Photo from en.wikipedia.org/wiki/Bright_Star_(film)

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Молодь діє(ва): враження від Форуму активної молоді-2018
17 лютого у конференц-залі львівського готелю "Дністер" за сприяння Української галицької партії відбувся грандіозний культурно-просвітницький захід "Форум активної молоді", на який з'їхалося більше 250 учасників з шести областей України.
Читати більше