Словацький норд-ост: 7 маршрутів із Попрада

22 серпня 2016
Olegh
 

Попрад

Словаччина – країна невелика, та все ж не Мальта чи Монако. Тому не старайтеся "впихнути невпихуване" й прогнати її всю за одну поїздку. На перший раз обмежимося північно-східним краєм -  тим, що найближче до України.

Що ми тут маємо? Наприклад, найбільшу в Центральній Європі фортифікаційну споруду, найрозгалуженішу на континенті систему карстових печер і найвищий у світі готичний вівтар. Це наші must see. Але спочатку підшукаємо дах над головою на всю мандрівку. Я наполегливо раджу Попрад. Тут транспорт на всі боки шастає, як заведений, і помешкань для туристів - безліч. Усе це, як правило, здається.

Це курортне містечко в передпокої Високих Татр, може, й не перлина архітектури, зате ідеальна тиха гавань, щоби релакснути й переночувати після денних вилазок. Перше зіткнення з Попрадом трохи рве шаблони. Чомусь не уявляв собі, що гірськолижний центр може бути рівнинним містом. А виявляється… Так, гори поруч, але ростуть трохи інакше, ніж у нас. На Прикарпатті узвишшя й горбики починаються вже за Франківськом і поступово піднімаються собі аж до рівня Говерли. На Попрадщині проміжної стадії нема. Ось тут вам гладка, як коліно, земля, а за 10 кілометрів на північ – бемц! – в небо злітає шпилястий гребінь на висоту 2600 метрів. 
 

Татри

Візуально  Татри – це ті ж Карпати, тільки під іншим брендом. І набагато функціональніші. За статистикою, влітку словацькі Татри відвідує навіть більше людей, ніж узимку. Здається, деякі звідси й не виїжджали. Беруть у теплу пору свої ж лижні палиці й чимчикують у гори пішкидрала. Просто без снігу це називається "нордік трекінгом". Промарковані туристичні траси починаються тут ледь не за кожним корчем. Подекуди – це звичайний собі теренкур. Подекуди - з креативом. Наприклад, одного разу ми вийшли на високогірну Хресну дорогу, де станції позначено інсталяціями сучасних скульпторів. Іншого дня стежка вивела до колишньої обсерваторії, де тепер виставкова галерея над прірвою.