Школярка з Рівненщини отримала нагороду на Всеукраїнському конкурсі "Я - журналіст!" за статтю про священика УПЦ

12 березня 2018
Марина

Герой статті, о. Павло Дубінець (настоятель Свято-Параскевського Храму села Морочне, Зарічненського району Полісся), на додачу до всього написаного, — ще й член НСЖУ, а також — випускник Національного університету "Острозька академія", розповів Віталій Голубєв.

"Саме на Школі універсального журналіста в Острозькій академії ми познайомились із обдарованою школяркою з віддаленого поліського села Мутвиця Наталею Доронін.

Порадили їй взяти участь у конкурсі "Я – журналіст!" – і дівчина написала чудовий твір про непересічного земляка-священослужителя", — зазначив керівник Школи.

"…Його можна побачити не тільки у церкві, а й на сінокосі, на футбольному полі, у музеї чи архіві. Неспокій – кредо його життя. Байдужість не властива його характеру. Він – священик, отець Павло Дубінець, настоятель церкви Святої Мучениці Параскеви с.Морочне на Рівненщині"…

З повним текстом статті "Отець Павло Дубінець – унікальний священик з рівненського Полісся" можна ознайомитися за посиланням.

© Інформаційно-просвітницький центр УПЦ
Національна Спілка Журналістів України

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

"Чому я не втомлююся жити": огляд книги Ярослава Мельника
Стільки вітаїзму у назві, стільки неврозу на сторінках... Хто такий автор, та де межа його реальності і з'ява вигадки? Чи вартують маси читати геніальних письменників, якщо перші не втямлять глибини, анулюючи культурну вартість, у той час, коли останні того не пробачать?
Читати більше
Пікассо та його спокуси
Іменитий Пікассо та його Ольга. Жінка, яка кохала відомого художника все життя. Але його норов не міг втамувати спрагу. Йому були потрібні інші музи. Як кажуть французи, таке життя. От дивишся на фотографії, де люди щасливі, і в голові не вкладається, що хтось із них може завдати такого болю іншому. Детальніше - у статті.
Читати більше