Українській Жінці присвячується...

16 листопада 2015
Oxana Stepova
Павло Загребельний, наш видатний письменник, незрівняний оспівувач української жінки, свого часу сказав: "Жінка на землі – це тілесне втілення Бога, тому її треба берегти, схилятися перед нею, молитися їй. Але справжній жінці, а не будь-якій!" Українська жінка – це незалежна козачка та гордовита красуня, але, насамперед, матір. За відсутністю свого доброго мужа-козака, який захищав державу, українка однією рукою варила смачнючий борщ та пестила дітей, а другою, тримаючи гостру шаблюку, відбивалася від ворогів.

Ой, скільки ж тих воріженьків, без кінця і без краю, та й нападали на нашу рідну землю. Скільки лиха завдали вони Україні! Падіння Києва (1240), доля бранки-невільниці на чужині (Роксолана, Маруся Богуславка), замордована кріпачка, оплакана та оспівана рідним Тарасом, "розкуркулена" більшовицькими нелюдами берегиня українського роду, нескорена голодомором, не залякана репресіями НКВД та страшними таборами смерті, непереможна жінка-матір часів II-ї Світової Війни, як співається у відомій пісні….

"Степом, степом йшли у бій солдати
... Мати, мати стала коло хати,
А навкруг в диму село"…


Все степом та степом, так і перейшли афганське страхіття на материнських сльозах. А тут додалося ще й Чорнобильське жахіття із гірким присмаком полину. Ох і гіркі сльози матерів перших пожежників-ліквідатарів: В. Правіка, В. Кібенка, В. Ігнатенка, М. Ващука, В. Тишури, М. Титенка, похованих в цинкових гробах у далекій Москві на Митинському кладовищі. Героям слава!

Нарешті Україна стала вільною. Майдан, Небесна Сотня, надія на злагоду та добробут. А далі… Донецькі степи…

"Степом, степом розгулись гармати,
Степом, степом - клекiт нароста...
Степом, степом падають солдати,
А навкруг шумлять жита"…


Абревіатура АТО назавжди ввійшла в українську мову, в українську душу, в українську історію. Матері проводжали своїх синів лише на місяць, як їм тоді казали - на збори. Розуміння того, що на рідній землі почалася справжня війна, прийшло згодом.

Матері солдатів! Саме ви виростили синів-соколів, героїзм яких вразив увесь світ. Саме ви стали тим непереможним материнським спецназом, який не потребує зброї, бо ви і є та найбільш небезпечна українська зброя. Адже генетично українки загартовані віками на виживання і перемогу.

Вінстон Черчилль в одній із своїх найвідоміших промов під час II СВ наголосив, що йому нема чого запропонувати (британцям) окрім крові, важкої праці, сліз та поту. Українські матері віддали Батьківщині не тільки свою кров, а й плоть – своїх синів, найдорожче, що мали.

Коли йде бій, коли пекло навкруги, коли вже "падає небо", а відступати нікуди… вступає в бій материнська молитва.

Материнські очі гостріші за будь-які тепловізори чи прилади нічного бачення. В материнських руках - сила рідної землі. Материнський голос заглушить "Гради", "Урагани", "Смерчі". Материнське серце, якщо буде потреба, стане сильнішим за андронний колайдер.

Пригадується розповідь однієї мами. Якось вона зайшла до старовинного храму. Після служби там прибирали і жінка вирішила допомогти. Вона мила підлогу і молилася за синочка, якій вже більш як півроку перебував у зоні АТО. Аж ось жінка побачила хлопця у камуфляжі з паличкою. Він поставив свічку за упокій, потім кульгаючи підійшов до величезної фрески Миколая Чудотворця, припав до неї чолом і довго молився, після чого присів на лавку і тихенько заплакав. Сльози капали з довгих вій і котилися по красивому, але дуже виснаженому обличчю, хіба материнське серце таке витримає. Вона підійшла до нього, присіла поряд, почала заспокоювати, але й сама не втрималася і розповіла про сина. Тут уже солдатик просив жінку не плакати, запевняв, що все буде гаразд, що син повернеться живий і неушкоджений. Щось у великих солдатських очах її заспокоїло. Він пішов, а жінка ще довго молилася Богу і за цього юнака, і за свого сина, і за всіх хлопців. На те вона й мати, щоби молитися за захисників України. Як потім стало відомо, саме у цей час її син разом зі своїми хлопцями-побратимами, з боєм під нескінченним обстрілом мінометів, танків та "Градів" виходив з оточення.

Українська мама теж учасниця АТО. Вона своєю щирою вірою та молитвою захистить та зцілить свого знесиленого синочка, чи то двадцятирічний юнак, чи вже зрілий чоловік, всі вони дорогі серцю діти. Матері Орантою стоять на варті, непорушною стіною, захищаючи Україну і наших військових від ворожого нападу. Не дай Боже відчути на собі праведний гнів матері-солдатки.

Матері чекають на свої синів, навіть тоді, коли інші б зневірилися. А вони чекають на тих, хто пропав безвісти або перебуває в жахливому полоні. І сини їх неодмінно виживуть, знайдуться і повернуться до рідної хати. Ми всі віримо, що буде так, як передбачав наш великий Кобзар:

"І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі."



	
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Що можна дізнатися про себе на основі власних сексуальних фантазій
Наші сексуальні фантазії відображають, принаймні частково, особистісні риси та особливості. Доктор філософії Джастін ЛейМіллер, вивчаючи сексуальні фантазії понад 4000 американців для своєї книги, виявив, основні п'ять факторів особистості. А саме...
Читати більше
УКРАЇНСЬКІ РОБІН ГУДИ
В історії України відомо чимало славетних імен народних месників та благородних розбійників, які намагались відновити соціальну справедливість, грабуючи багатих та роздаючи награбоване бідним. То чиї це імена та що відомо про цих персон?
Читати більше