Пригнічена душа не має музи

3 липня 2017
Михайло
Пригнічена душа не має музи,
мов дерево розбите в час війни,
в очах палають павші Сіракузи
і мати плаче: де її сини.
 
По місті славнім кров тече рікою,
і крики болю грають битві марш,
безсмертний Архімед лежить в спокої;
прекрасний до страху античний шарж.
 
Мораль проста. Все що літає - впаде.
Яким не був би сильним, прийде час.
Чи спати, чи іти на барикади -
це вибір совісті у кожного із нас.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Фотокамера як зброя, або Інше обличчя війни
Якби не було війни, ті, хто загинув, могли б народити і виховати дітей, кохати, працювати, винайти, створити, нарешті, просто жити, бути щасливими й радувати своєю присутністю на землі рідних, близьких, друзів...
Читати більше