Полон почуттів

2 березня 2018
Yuliya

Почуй мене крізь пустоту цих стін,
Спустись до мене по безмежній стелі,
Побач мене через брехню картин
Та будемо дивитись крізь вікно на каруселі.
А що ти бачиш там?
Це може щастя, радість, сміх?
За цим ховаються дорослі по своїм хатам,
Щоб за дитинством приховати гріх.
А ти ховаєш щось від цього світу?
Ти ж-бо мене в своїм полоні закував
Та намагаєшся звільнитися від гніту.
Ти моє серце сотні раз атакував
Та намагався зберегти від жорстокого світу.
Чи може я сама в полон до тебе йду?
Бо двері відчинив ти вже для мене,
Та я все-рівно звідси не піду,
І самовільно кайданИ на себе натягну,
І думкою кохання світ цей осягну,
Який для мене лише в цій кімнаті,
Де почуття усі мої крилаті.
Давай з тобою разом, назавжди,
Полетимо в жорстокий світ палких емоцій.
Як постаріємо, відправимось сюди,
Де починалось все на першім кроці.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Не бійтеся зазирати за межі: арт-портрети Крістофера Маркі
Шведський фотограф Крістофер Маркі відзняв цілу ідейну фотосесію. За допомогою, здавалося б, звичайного паперу нічого нового вже не придумаєш. Проте Маркі довів зворотнє. Доповнення з паперу додають світлинам більше драми, змушують глядача не відривати погляд. У цілій зйомці закладена повноцінна концепція і нове бачення.
Читати більше