Не повторювати помилок попередників. Богдан Лепкий "Батурин"

Богдан Лепкий. Батурин.
 
Це четверта книга епопеї "Мазепа", написана великим майстром слова. Вона – про одну з найтрагічніших сторінок в історії України, коли царські війська зруйнували гетьманську столицю Батурин.

Іван Мазепа з п'ятьма тисячами козаків переправляється через Десну, щоб об'єднатися з армією шведського короля Карла і разом протистояти московському цареві. Він кличе з собою Мотрю, але та залишається в Батурині. Замість гетьмана обороною столиці керуватиме полковник Чечель.

Цар зрозумів, що Мазепа об'єднується з Карлом. Він посилає князя Меншикова увійти в Батурин. Але захисники столиці не впускають його. Меншиков штурмує Батурин і захоплює місто.

Мабуть, цього не сталось би, якби не зрада полковника Носа, який показав ворогам таємний хід до міста. Також він завадив Мотрі підірвати порохову вежу, проте йому не вдалося вивезти хоробру жінку за межі Батурина, щоби зробити своєю наложницею. В бою важко поранили Кенігзена, німця, який керував козацькою артилерією. Збіг цих та інших обставин негативно позначився на обороні Батурина, хоча всі захисники билися до останнього.

Царські війська не просто зруйнували гетьманську столицю, а знищили всіх козаків і мешканців, серед них старих, жінок і дітей. А тих, які залишилися пораненими і взятими в полон, Меншиков везе на царський суд.

Полковникові Чечелю з невеликим загоном вдалося вийти із Батурина, але його впіймали колишні козаки, які запродалися москалям, й заради наживи видали Меншикову. Жорстока кара чекає на полонених. Навіть уже мертвому Кенігзену трощать кості на колесі.

Поза тим гетьман Мазепа, який ще не знає про трагедію Батурина, зустрічається із шведським королем Карлом і домовляється про спільні дії проти російського царя.



Епопея "Мазепа" загалом і "Батурин" зокрема вартують екранізації. Просто дивуєшся, на які маловартісні фільми йдуть кошти з українського державного бюджету. Звичайно, краще прочитати всі книги епопеї "Мазепа", але українські видавництва розбалували читача популярним чтивом, тоді як високохудожнє творіння Богдана Лепкого навряд чи принесе їм прибутки. Шукати меценатів серед олігархів теж не доводиться. Державні ж кошти ідуть на видання інших книжок.

Богдан Лепкий правдиво змальовує події, які трапилися триста років тому. Знаходимо чимало спільного з нинішнім днем. Зрада вищого керівництва держави, зневіра народу, який звинувачує своїх вождів у всіх мислимих і немислимих гріхах, підступність і жорстокість росіян – характерні риси, які об'єднують дві епохи.

Було би корисно почитати епопею "Мазепа" нашим політикам, а особливо роман "Батурин", щоби зрозуміти, що історія повторюється. Якщо допускатимемо помилки наших попередників, то не бачити нам незалежної України.
 
Анатолій ВЛАСЮК
13 січня 2018 року


Читайте також: 
Богдан Лепкий "Мотря". Літературна критика. Перші дві книги епопеї "Мазепа"​
Богдан Лепкий "Не вбивай"​. Літературна критика. Третя книга​​ епопеї "Мазепа"​
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

А вони таки ВАРТІ екранізації (а не "вартують")! Дякую, пане Анатолію, за порушену тему!
8 занедбаних місць на планеті, від яких стає моторошно
У світі багато занедбаних місць, і кожне з них має свою історію. Якісь місця вселяють страх, якісь – почуття захоплення. У статті ми зібрали для вас наймоторошніші місця на Землі, від яких перехоплює подих.
Читати більше
XVII СТ. : ПОЛОНІЗАЦІЯ, ВІДРОДЖЕННЯ, ПОЧАТОК РУСИФІКАЦІЇ
Особлива важливість цієї епохи для долі українства та його питомої мови не підлягає жодним сумнівам, хоча в різні її періоди в різних куточках української ойкумени відбувалися відмінні навзаєм, не раз "протилежні за знаком" процеси.
Читати більше
Як слов'янки прикраси носили
Яскравим та виразним наповненням до українського народного одягу виступали прикраси. Вони виконували захисну функцію амулетів, талісманів, оберегів, які супроводжували людей упродовж життя. Основним призначенням ювелірних виробів було доповнення до костюма. Звідси і їхня художня виразність, багатство форм і технічних прийомів, які збереглися і зараз.
Читати більше