Натхненник: минає 179 років з дня народження Марка Кропивницького

7 травня 2019
Редакція

Кропивницький Марко - зачинатель українського професійного театру, видатний драматург, режисер та актор й талановитий письменник. Сьогодні, 7 травня, минає 179 років з дня народження генія театральної сцени. Йому належить провідна роль у створенні національної школи театрального мистецтва. Метра часто кликали на імператорську сцену, проте Кропивницький не мав наміру розлучитися з батьківщиною, улюбленою справою. Український корифей усіма силами та намірами доносив до українців національні мотиви, спонукав беректи мову і все культурне надбання.

Драматургія М. Кропивницького брала витоки з фольклору, зразків української класичної літератури. Так, зверталася до творчості І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, М. Гоголя. Не обійшлося й без відчутного сліду традицій зарубіжних словесників В. Шекспіра, Ж. Б. Мольєра, О. Пушкіна. 

http://persha.kr.ua

Авторитетний Іван Франко підкреслював: «На початку 1880-років несподівано з’явився справжній український театр, склалася трупа, якої Україна не бачила ані перед тим, ані потому, склалася трупа, яка збуджувала ентузіазм не тільки в українських містах, а й у Москві та Петербурзі, де публіка мала нагоду бачити найкращих артистів світової слави». 

Створений Марком Кропивницьким, в умовах жорстокого національного гніту, професійний театр упродовж багатьох років був одним з головних джерел культурного відродження уярмленої нації, особливо якщо зважити на те, що більшість наших співвітчизників була в ті часи неписьменною і не мала змоги читати чудові поезії й оповідання Тараса Шевченка, Марко Вовчок, Івана Франка, інших українських письменників. Театр М. Л. Кропивницького дав не лише неабиякий поштовх для подальшого розвитку української культури, а й відіграв визначну суспільно-політичну роль в житті українців, став однією з важливих духовних підвалин, на яких через багато десятиліть потому було побудовано незалежну Українську державу, пише "Перша електронна газета".

На світлині трупа Марка Кропивницького, 1890-ті роки 

http://persha.kr.ua

Театр Кропивницького був тоді справжнім натхненням української культури. До складу цього колективу увійшли такі відомі в майбутньому майстри української сцени, як-от: М. Заньковецька, М. Садовський,
Л. Линицька, П.Саксаганський, І. Карпенко-Карий, Г. Затиркевич, М. Садовська-Барілотті. То були найкращі акторські сили українського народу, з яких Кропивницький виплекав славнозвісних зірок світової сцени. Не дарма сучасники називали його Батьком українського театру.

За своє довге сценічне життя головний український корифей зіграв понад 500 ролей українського, російського і західноєвропейського репертуару. Це були  справді шедеври, у яких визначний метр сягав глибини розкриття і розуміння сценічного образу. Він прагнув, аби його побачили і почули в найвіддаленіших куточках країни.

Марко Кропивницький у своїх творах виступав новатором жанру соціально-психологічної драми, сучасна преса порівнювала їх із ліпшими зразками світової літератури. У час найтемніших реакційних днів, серед гонитви на все самобутнє, театр Кропивницького проповідував Україну, її риси, її історію, її побут, її мелодійну мову. Вистави театру корифеїв у Петербурзі були тоді явищем винятковим — то було насправді презентацією української культури і викликало гарячі симпатії демократичного російського глядача, набуло гучної слави. Тогочасна преса відзначала, що «українці під режисурою Кропивницького на багато років випередили Художній театр Станіславського».

А його драми «Глитай, або ж Павук», «Дві сім’ї», «Олеся», «Зайдиголова», «Доки сонце зійде...», «Перед волею», «Розгардіяш», «Супротивні течії», «Замулені джерела» дають всебічне уявлення про долю жінки від часів кріпаччини до початку ХХ століття.

У деяких комедіях митця української сцени проявилися ознаки трагікомедії, що була новим для того часу жанровим утворенням. Головних персонажів – новоявлених панів з учорашніх мужиків, часом і з колишніх кріпаків – змальовано сатиричними барвами.

Помер Марко Лукич 21 квітня 1910 року по дорозі з Одеси, де перебував на гастролях. Поховано його в Харкові.

*зображення-обкладинка - http://wiki.library.kr.ua

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Краса і велич українських традицій очима Марії Корнілевської
Мистецьке об'єднання dotART у співпраці з арт-платформою Exhibit Around та Кафедрою соціології педагогічної культури Краківського Університету запустили фотоконкурс. Марія Корнілевська увійшла до кращих фографів світу, яким вдалось передати життя та побут іммігрантів. Її фотографія, яка була зробленна під час святкування Дня вишиванки у Римі, увійде до каталогу під назвою "Immigrant".
Читати більше