Марко Терен - вірші

17 січня 2018
Марина

Гердо, сядь до вікна, чуєш: падає сніг. 
Від реальності не тікай. 
Серед однакових днів, хуртовин непроглядних загубився твій хлопчик Кай. 
І куди б не ішла ти, куди б не ховалася - спокою не шукай. 
Бо твій спокій лишився, як і майбутнє твоє, у холодних його руках.

Королева - не вигадка (переписка чужа обпіка, наче лід). 
Серед інших вона одразу впадає у око, 
всі обертаються вслід. 
Кай закоханий в неї безтямно. Він помітно схуднув і дуже зблід. 
А тобі залишаються тільки спогади, мила, що весь затуляють світ.

Шепоче на вухо вітер північний: яка ти, Гердо, колись була? 
Терпіла б зими простирадла брудні, чи складала б кохання з битого скла? 
А в серці йому вкололо, коли ти сказала: 
я не тримаю зла. 
Вітер північний штовхає у спину: 
Гердо, тікай, все що між вами - зола...

9.01.2018 
#казки_для_тих_кому_за 
Більше текстів на сторінці автора Марко Терен

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Ольга Басараб
Ольга не могла без громадсько-політичної діяльності: працювала в "Жіночій громаді", "Просвіті", "Пласті"; була серед організаторів першої жіночої чоти Українських Січових Стрільців, яка складалась із 33 жінок і 300 чоловіків.
Читати більше