Людина +

16 квітня 2018
Roman Bonchuk

Що спонукало Ніцше створити ідею Надлюдського? Напевно, контакт із Вагнером. Вагнер реалізував варіант єднання Величного помпезного й Таємного Божественного. Рідкісна риса єднання чогось соціально імпульсивного й транцендентально неосяжного. Саме Вагнеру належить фраза, що Держава нам вічно буде винна. Величність - це героїзм, неосяжність - це сакральна метазнаковість.

Є теза, що сама ідея надлюдини допоможе зрозуміти людське... це як спеціальна теорія розкриє звичайну теорію відносності - будь-який пролегомен, той самий темний ліс - лишень менший...

Батай розглядає Надлюдину, як Людину + , тобто із прищепленням чогось надстандарного. Звідси бере початок енциклопедія марвелів й супергероїв - їх незліченно багато і вони вже пожирають один одного - за магією природного відбору.

"Людина +", можливо, створить чи вдіє щось неприродно надприроднє, але є все ж таки щось стале, природа також корелюється сталими константами, навіть якщо є надприродні феномени-явища... Природа саморегулюється, але вона нам буде вдячна за все... природа також пробачає й відновлення планети відбудеться з однієї краплі й одного промінця....

Одне є вже вичерпним, що героїзм деактуалізований - бо, зрештою, Міф + дефрагментується в неупинності перенасичення міфологеми... можливо, " Міф+" це просто гіперболізація гіпертексту... але так буде формуватись квантова сторінка Нової історії. Бо метафоричність мислення - це форма Переконливого тембрування чиєїсь емпірії - але будь-який Великий Плюс завершиться Геноцидом. Природа живе мільярдами маленьких плюсів й нам так потрібно....

Мені цікаво, чи є вже нова міфологогія? Все ж таки, вона етимологічно має бути прив'язана до усіх надформ сьогодення. А сьогодення хоче Уніатської Сингулярності - чого варта теорія усього, яка є лишень пошуком знаменника усіх предикатів....всі науки мають поєднатись в танці великого деміургічного міждискурсу... для чого? Для чогось нового, бо гарантією комфортного перебування є Несумне Споглядання. Коли нашарування змістів і форм призводить до тотального знецінення. Мені подобаються спроби Фуко єднання з археологією філософії самої філософії генеології смерті чи ресентименту.

Чи зрозуміти тотальність жертовності та репресивності усього...
Чи відсутності позитивного сприйняття - й магії Подвійного Заперечення.
Хоча тільки Заперечення є гарантією еволюції й подальшого проростання - за це не усі сприймають Жижека...

Але уся філософія є гіперзапереченням. Усі заперечують усіх в контексті власного матричного розбурхування. Як свого часу Дельоз заперечив усіх й створив Нове, яке ще років сто буде незрозумілим.

Але прогрес - це обтяження новими змістами. Навіть ідеологічними. Ідеологій окремих багато, а однієї універсальної немає. Як немає ніякого золотого січення й Фібоначчі, як немає ніяких гіпотенуз й часу. Бо, зрештою, маленька просторова концентрація може зупинити усе -від подій та явищ до сакраменту феноменів +...

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

"Завтра", "потім", "пізніше" як стиль життя
Всім нам знайоме відчуття, коли замість того, щоб зайнятись вкрай необхідною справою, ми шукаємо різні способи, щоб її уникнути. Хоча б, на деякий час. "Пізніше, потім, а краще, вже завтра зроблю" ― десь вже чули? Отже, ви обрали правильну сторінку.
Читати більше