Коли ти один

Шукаєте свою половину? Думаєте, що нещасливі ви, бо нема дитятка біля вас? І сенсу у житті великого немає, бо не розділили ви наполовину тяготи свої і радості земні? Чи постіль холодна при дружині чи чоловікові живому? Що тяжче – коли нема, чи коли є нелюбий? Чи коли любий ти, та не бажаєш половину свою, чи не бажає він тебе? Що легше – коли для вигляду ви не одинокі, чи коли вільні у знанні своєму? Як зручніше видатися щасливим – коли в тебе половина є, якою тебе лікують, чи коли ти вільний від замилювання очей сусідських?

Одне скажу – не це є головним для вашої особи. Та ситуація, в якій знаходимося ми - для розвитку, не інша. Якщо не може душа ваша витримати надмірного контролю, чи дорікань, залежності чи нехтування інтересів ваших, - то що робити? Простір назустріч вам пішов, щоби без подразників ви жили для зцілення духу свого. Він знає наперед, що витримати вам легше, - самотність чи образу.

Звільнили вас, це не є гірше, - бо не одинокі люди тільки тоді, коли себе у всьому відчувають. А думка, що існує, наче щастя ваше залежати може від когось, хто поруч – хибна. І з ним чи з нею ви будете одинокі, якщо не приєднуєте себе до єдиного тіла з усіма людьми, та до себе в цілому одному. Нас вчили зв’язувати своє існування в оточенні земному, щоб віддалити від сили своєї, яку ми можемо відчути тільки при одній уяві реального свого образу.

Звичайно, природний інстинкт продовження роду свого включає в себе найчистіший вид любові – безумовної, безкорисливої, святої. Така любов тримає наш світ живим, відроджує його. Якщо у вас нема дітей, то ви можете самі знайти сферу, де маєте втілити її. Це може бути навіть творчість. Найгіршим варіантом можуть бути гроші та надуманий престиж, як пустощі. Не веде цей напрямок до щастя, як би ви себе не заспокоювали, бо химерний...

У вас можливість є для допомоги, тільки й всього. Та чи розумієте ви, чому в руках ваших зосереджені немалі кошти, - питання інше. Ви не погані, інакше – не далося б вам. Рано чи пізно самі будете знати, на що їх застосувати.

Чому Матір допускає володіння коштами слуг звірів? Виходить, що і це є план, який ми мусимо прийняти. Щоб стимул був для боротьби. Чим звір сильніший, тим заслуга наша більша буде, коли ми не злякаємося і поборемо. Чим більше коштів у слуг зла, тим більше вони бояться їх втратити. Думають тільки про них, їм не до зумисного бажання чиєїсь смерті. Чиясь смерть для них, як гра безумна. Не розуміють її. Тільки свій добробут важливий, вони від’єднанні від нас. Тож зупинити розвиток людей не зможуть. Царювати хочуть, щоб на колінах перед ними стояли, щоби боялися і поважали...

Та духові нашому зашкодити не в силах, бо далекі від усвідомлення правдивого. Слабенькі, тобто. І нам боятися їх не варто, бо бережуть того, хто на шляху до пізнання. Коли ми перестанемо їх заслуговувати нутром своїм, то життя само їх ліквідує своїми методами, без нашого на те прохання. А зараз своїм бажанням смерті хворій людині, ми тільки губимо себе. З’єднані ємкості.

Складніше розуміння попереду. Нема у простору однієї цілі, як нам здається. Навіть образне сприйняття ситуацій не пояснює всіх причин. Навіть бачення енергетичного обміну, коли ми через себе оживляємо позитив чи негатив, - не пояснює всіх складових підпунктів загального плану. Завжди це є кінець якоїсь програми і початок чогось нового. Спіраль із спіралей. Складність нового усвідомлення не має лякати вас своєю заплутаністю. Все сприйняти можна набагато легше. Згадайте, коли у вас тяжкий період у житті був.

Ви пережили все. За собою це потягнуло переміни, без яких ви не змогли би стати тим, ким є сьогодні. Простенько. Таке саме простеньке все інше, якщо довіритися необхідності негативу. Не кляніть такі моменти у житті, бо вони – ваш стимул до переміни. А ваша самотність сьогодні є необхідною для переміни нашого загального тіла. Бо надто зайняті ті, хто їсти має готувати тричі в день, прати, прибирати, чи дітьми займатися. Можливо, саме вам життя наше міняти, тому вам дали часу більше для роботи... через стимул половину свою знайти... Хитро.

І знову – це не все ще. Для вас є другорядний план. Тоді щасливими ви будете, не залежно від присутності чиєїсь. Коли місію свою пізнаєте. І після цього, коли пріоритети земні поміняєте, - половина вас сама знайде. Бо це не буде вже вашою хворобою від недооцінки себе. Тоді можете стати, як усі – трошки пригнобленою, трошки покритикованою, трошки залежною в своїй свободі, трошки замученою недосипаними ночами. Місія ляже на плечі тих, хто вільніший. Тоді ви порівняєте свій внутрішній стан.

Коли щасливими ви справді себе почували, зрозумієте. Все може компенсувати тільки наявність справжньої любові. ЇЇ присутність і називається щастям. Не відомо наперед нікому, наскільки правдиві почуття людей в період початку відносин. Маленька іскорка може засліпити силою своєю. Може згоріти потім, якщо не підтримувати вогонь. Лиш материнська любов не згорає, бо вторить нашу Матір небесну. Вічна. Хто втратив її, той себе втратив.

А любов, яка описана поетами, як вічна між двома, - можлива тільки тоді, якщо вони є порою у вічності. І у цьому житті втілені у той період, який має їх звести разом. Тоді вони в будь-якому випадку притягнуться, навіть якщо тисячу разів є несвідомими у реальності. Їх душі однаково продукують енергії, можливо і різнополюсові. Підсвідомість їхня відчуває один одного. Якщо хтось з них помре, то інший відчує це на відстані, як близнята. Тоді той, хто залишився, справді буде самотнім. Така печаль довічна... Чи готові ви заплатити таку ціну? Невідомо людині, тільки Матір знає – готові ви чи ні до такого болю. Шанує вас.

Половинки можуть бути втілені у батькові і дитині, у братах чи сестрах... Питання в іншому... Якщо ваша справжня половина не тут ? Чи варто міняти свою свободу на те, що вам здається сьогодні дуже потрібним, бо не тримаєте в руках синицю свою? Скажу, що варта. Нове життя потрібне!

Ще одна думка хибна в нашому суспільстві. Якщо не склалися відносини між не тими половинками, то силувати себе також не варто,- бо не раб ви. І не половина. А друзями повинні стати для спокою і розуміння.

Не розлучайтесь ворогами. Минуле прощайте, бо тяжко буде дітям, що розриватися можуть між рідними своїми. Хай люблять обидвох. Тоді усі будете задоволені, бо через вас буде зразок для наслідування. І тут є місія правдива. Щасливі станете, бо вільні, і діти не травмовані, а ще більше любові мають. Тепер проблема може появитися у тих людей, хто розлучився по-ворожому... Якщо один із вас є ціпом непорушним, то хоч самі почистіть думки свої від зневаги. Бо зараз розумієте ви, що не винен ніхто у тому, що трапилося у вашому спектаклі. Для вас це було. На це є сто причин, які не той, хто вас образив, придумав... Це звірі могли бути, або Творець наш.

А щастя все-таки не залежить від того, що навколо вас. Бо деколи воно перетворюється у бажання вижити чи забути біль. Це внутрішні наші мотиви.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

8 занедбаних місць на планеті, від яких стає моторошно
У світі багато занедбаних місць, і кожне з них має свою історію. Якісь місця вселяють страх, якісь – почуття захоплення. У статті ми зібрали для вас наймоторошніші місця на Землі, від яких перехоплює подих.
Читати більше
Хто вона: Найкрасивіша українка діаспори
Цього року участь в конкурсі краси Мiss Ukrainian Canada-2018 взяли понад 100 конкурсанток з усієї Канади. Уродженка з міста Дрогобич Львівської області, Юлія Щербан стала володаркою розкішної корони з тризубом.
Читати більше