Ескадрон гусарів жвавих

Насправді гусарські полки не були, власне кажучи, російськими. Гусари комплектувалися з рекрутів, які набиралися головним чином в Україні. У гусарських полках служило чимало сербів, молдаван, албанців, угорців, переселених царським урядом у середині XVIII століття на землі Південної України, у так звані Нову Сербію і Слов'яносербію, але основну масу становили саме українці. Так, наприклад, російський військовий діяч П. К. Бенкендорф у своїй "Краткой истории лейб-гвардии гусарского Его Величества полка" зазначає: "В 1762 году, в день вступления на престол Императрицы Екатерины II, гусарских полков было уже числом 12, и все они поселялись на юге России, т. е. в Украйне и Малороссии".

Перші гусари, як особливий рід кавалерії, з'явилися в ХV столітті в Угорщині. Там так називали кінних воїнів угорського дворянського ополчення, яке поділялося на роти по 20-25 вершників. Угорською huszar означає "один з двадцяти", звідси і назва. Наслідуючи угорцям, багато держав Європи - Польща, Австрія, Пруссія, Франція - ввели в своїх арміях гусарські частини. В Росії окремі іррегулярні формування гусарських частин почали створюватися ще в XVII столітті за зразком польських гусар. Однак до складу регулярної армії вони були включені тільки в другій половині XVIII століття.
 
У 1765 році, після ліквідації українського Слобідського козацького війська, було утворено п'ять поселенських гусарських полків із колишніх слобідських полків: Охтирський, Ізюмський, Сумський, Острогозький і Харківський. Ось як описує перетворення козаків на гусарів український письменник Г. Ф. Квітка-Основ'яненко:

"Таких бравых молодцов зачем оставлять казаками? Переименовали и переодели их в гусары… Одно и то же – одна удаль, одна думка: бить неверных без пощады, своих не выдавать и в случае нужды, неравного боя с неприятелем помогать соседям по домашней жизни… В походе веселы, куражны, исправны, храбры, неприятеля гонят. Домой идут веселы, иначе, всем довольны, хозяйство их процветает, с девчатами женихаются, и как по походам намоскалились, то слабеньких и одурачивают. Девчатам прибавилось забот: все песни были про казаченьков; теперь те же молодцы, да перевернуты в гусары, не ладятся песни, давай сочинять новые. Много и скоро явилось новых; вот сколько помню:
 
Гусар коня напував,
Дзюба воду брала,
Він її поцілував,
Вона й заплакала…

или

Гусарине чорновусий,
Чому в тебе кафтан куций?
Гусарине відчепися
І на мене не дивися".

 

   
1796 року одночасно з утворенням в Петербурзі лейб-гвардії Гусарського полку в Південній Україні були сформовані ще п'ять гусарських полків: Єлисаветградський, Павлоградський, Маріупольський, Олександрійський і Ольвіопольський. Перші три полки були створені на базі місцевих пікінерних полків, які в свою чергу ще в 1764 році були сформовані з Новослобідського, Бахмутського, а також частково Полтавського і Миргородського козачих полків.

Таким чином, увесь особовий склад цих полків становили українці. Олександрійський і Ольвіопольський полки були утворені з іноземних поселенців - вихідців з Балкан: сербів, болгар, далматинців, македонців. Однак, оскільки для їх повного укомплектування іммігрантів не вистачало, то вони поповнювалися в основному вихідцями з місцевого українського населення, колишніми городовими і запорізькими козаками.
 
До початку 1812 року в Росії було дванадцять гусарських полків - одинадцять армійських (Охтирський, Ізюмський, Сумський, Єлисаветградський, Маріупольський, Павлоградський, Лубенський, Олександрійський, Ольвіопольський, Гродненський і Білоруський) і один гвардійський - лейб-гвардії Гусарський. Таким чином, дев'ять полків з дванадцяти були сформовані в Україні, два - в Білорусії (за активної участі українських підрозділів) і лише один (гвардійський) - власне в Росії.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

8 занедбаних місць на планеті, від яких стає моторошно
У світі багато занедбаних місць, і кожне з них має свою історію. Якісь місця вселяють страх, якісь – почуття захоплення. У статті ми зібрали для вас наймоторошніші місця на Землі, від яких перехоплює подих.
Читати більше
XVII СТ. : ПОЛОНІЗАЦІЯ, ВІДРОДЖЕННЯ, ПОЧАТОК РУСИФІКАЦІЇ
Особлива важливість цієї епохи для долі українства та його питомої мови не підлягає жодним сумнівам, хоча в різні її періоди в різних куточках української ойкумени відбувалися відмінні навзаєм, не раз "протилежні за знаком" процеси.
Читати більше
Як слов'янки прикраси носили
Яскравим та виразним наповненням до українського народного одягу виступали прикраси. Вони виконували захисну функцію амулетів, талісманів, оберегів, які супроводжували людей упродовж життя. Основним призначенням ювелірних виробів було доповнення до костюма. Звідси і їхня художня виразність, багатство форм і технічних прийомів, які збереглися і зараз.
Читати більше