Андрій Гумницький

Родинний осідок нащадків козацького полковника Івана Богуна – козацьке село, що ніколи не знало панщини, Кам’янка неподалік Фастова. Дід Андрія, Герасим, дав своєму синові Онуфрієві академічну освіту. Потім Онуфрій одружився з Євдокією Штефан, отримав за нею парафію в селі Кривині, неподалік Брусилова.
 
uahistory.com
 
31 серпня 1832 року у молодих знайшовся син-первісток Андрій Гумницький. Хлопчик ріс допитливим. У Кривині батьки та селяни спілкувалися українською, в маєтку пана побутувала польська мова. Оскільки у батьковій бібліотеці були книги церковнослов’янського та російського друку, то Андрійко рано навчився читати.

"Як я був хлопцем п’яти літ, – згадував А.Гончаренко, – дід Герасим приїхав до нас і заставив мене читати Часословець. Я читав борзо. Столітні очі заплакали над моєю головою: "Дитя моє, ти будеш перевертнем! Кам’янецькі люди вільні козаки!" Ця річ глибоко запала в мою душу…!

Простий чоловік, який мав сантимент до науки, до освіти, бачив, що та ж таки наука, подана з чужих рук і чужою мовою, справді робить з людей перевертнів, відриває їх од родового коріння, ставить на службу чужинцям, які люто викорінюють щонайменшу пам’ять про колишні звичаї і порядки в Україні".


Хлопчик любив слухати розповіді материного брата – Дмитра Богуна, який приїжджав із Києва. Коли Андрієві виповнилося шістнадцять, дядько Богун, рятуючись від арешту, втік до Італії.

У рідному селі Андрій отримав початкову освіту, у вересні 1840 р. батько відвіз сина до Києва, до бурси. Усі канікули Андрій жив на батьковому хуторі: не їв м’яса, риби, споживав мед, овочі.

Після духовної семінарії у 1853 р. богослов став ченцем Київської Печерської Лаври і отримав ім’я Агапія. Митрополит Філарет взяв нового ченця працювати секретарем у канцелярії. У цей час Агапій познайомився з Кулішем та Драгомановим, з віршами Тараса Шевченка.

У 1857 р. Синод призначив Агапія своїм представником в Афінах. Ієродиякон Афінської посольської церкви Агапій Гумницький опановував грецьку, арабські мови; познайомився з Гарібальді, Герценом, Огарьовим, почав дописувати в "Колокол" під псевдо Гончаренко.

Після скандальної статті "Монастирське кріпосне право" царська охоронка відстежила його кореспонденцію і передала послові Росії у Греції Олександрові Озерову. 16 лютого 1860 р. посол запросив Гумницького пообідати на пароплаві "Русалка" і вручив Агапію наказ про арешт за "розкольництво" і негайне повернення до Росії. Друзі довідалися про арешт, влаштували Агапію втечу з російської в’язниці в Константинополі: замаскували себе під турків і вийшли прямо з передніх дверей.

4 березня 1860–го Агапій Гумницький їхав до Лондона. Під іменем Андрія Гончаренка жив у Лондоні, не відмовлявся від жодної роботи: викладав російську мову грекам, класифікував нумізматику у Британському музеї, складав літери у друкарні. У 1860 р. Т. Шевченко сам прислав до Агапія в Лондон "Кобзаря", який А. Гончаренко всюди возив із собою. Разом із галичанином Мартином Холодом Гончаренко винаймав квартиру; готували борщі, куліш, каші.


 
uahistory.com
 
У Лондоні Агапій працював складальником шрифту у "Вільній російській друкарні" Герцена. Від І. Тургенєва Гончаренко дізнався про смерть Т. Шевченка і 1 квітня 1861 р. надрукував у російськомовній газеті "Колокол" ("The Bell", "Дзвін") некролог українською мовою про "малоросійського співця" та "народного страждальця" Тараса Шевченка. "Тяжко, важко нам блукати на далекій чужині, та все була потіха, все-таки була надія. Був у нас дома Кобзар, він виспівував діла батьків наших, розказував про козацьку славу, хто ми, чиї діти, — коли самі не хочемо знати… А тепер його нема, смерть скосила його. І на душі ще тяжче стало. – На кого тепер надія? Хто буде потішати наш люд в неволі?… Є вірні діти України, треба правду казати; але є далебі діти не розумні, а ще більше перевертнів й недоляшків…".

Російська влада оголосила полювання на Андрія Гумницького, розкольника, сповідувача графа Лева Толстого; за його голову було обіцяно 5 тисяч карбованців. Але Агапій багато мандрував: відвідав Туреччину. Повернувся до Греції, побував на Афоні, де 25 січня 1863 р. єпископ Мелетій Ловцов висвятив його на священика; в одному з монастирів відшукав отця Дормидонта, свого дядька Дмитра Богуна.

Відвідав Єрусалим, там католицький патріарх дав йому притулок, коли росіяни полювали на "злочинця-утікача"; побував у Ліванських горах. Взимку 1863–го Агапій Гончаренко побував у Єгипті, дивом урятувався в Александрії, де російський консул намовив кілера-грека вдарити ножем отця Андрія в груди.

18 жовтня 1864 року із порту Смирни відчалив корабель "Ярінгтон" із відважним козаком – і новий 1865 рік Гончаренко зустрів в Америці. У будинку італійця Генрі Чітті (Цітті) у Філадельфії (штат Пенсильванія) за рекомендацією з Лондона Гончаренко знайшов собі притулок і палаючі очі дочки господаря – Альбіни Чітті.
 
uahistory.com
 
6 січня, на Різдво, на квартирі грецького консула в Нью-Йорку Димитрія Ботассі, отець Агапій відправив свою першу православну службу на Новому Континенті. Парафіянами були вихідці з Еллади. Незабаром росіяни дістали Гумницького-Гончаренка і тут. Вони пообіцяли грекам купу грошей на побудову окремої церкви і священика, щоб вони відмовились від отця Агапія. Він втратив паству, але отримав свободу.

Працював гравером, у кількох друкарнях; зробив набір Біблій і для арабів, і для слов’ян. Врешті-решт, заробив на власний кириличний шрифт. Коли ж Олександр ІІ продав Аляску, Гончаренко з цивільною дружиною переїхали до воріт Аляски – Сан-Франциско. Агапій заснував першу слов’янську друкарню на західній півкулі планети і першу слов’янську бібліотеку США.

1 березня 1868 року отець Агапій Гончаренко видав англо-російськомовну газету Alaska Herald ("Вісник Аляски"). З часом газета стала виходити з додатком "Свобода", в ній з’являлися публікації українською мовою. Але Тараса Шевченка тут друкували англійською. З часом Агапій Гончаренко продав друкарню американцеві Генрі Джорджеві (Henry George), а частину отриманих від продажу коштів передав Смітсонському інституту (Smithsonian Institute) у Вашингтоні, та Бібліотеці Конгресу. Російські шрифти вiн передав Банкрофтській друкарні у Сан-Франциско.

Багаторічна каторжна праця надломила здоров’я. 1872 р. Агапій продав бізнес і де-факто вийшов на пенсію. Купив у родича великий шмат гористої землі у Гейварді (поблизу Сан-Франциско), побудував там дім та зробив собі невеличкий вівтар просто неба у печері. І назвав хутірець "Україною". (Україна в Каліфорнії! А на Україні – Московщина, зайди-мародери). Старий козак із ціпком у руках, в козацькій шапці. Пес Брисько, привезені з України емігранти – сосни та вишні. Так козак написав книгу "Споминки Агапія Гончаренка, українського козака-священика". Так і жив Агапій Гончаренко, перший в Америці, хто офіційно назвав себе українцем.
 
uahistory.com
 
7 травня 1916 року у передмісті Сан-Франциско відійшов у засвіт 84-річний козак у рясі Андрій Гумницький (Агапій Гончаренко). Похований отець Агапій разом із дружиною Альбіною на фермі, яку занесено до офіційного списку історичних місць Каліфорнії під номером 1025. 15 травня 1999 року колишній хутір Агапія Гончаренка було оголошено державним заповідником "Україна".
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

XXVIII Міжнародна виставка рукоділля та хобі HANDMADE-Expo
З 26 по 29 вересня1 2018 року запрошуємо на Міжнародну оптово-роздрібну виставку рукоділля та хобі HANDMADE-Expo, яка відбудеться на території виставкового центру МВЦ (м. Лівобережна, Броварський проспект, 15).
Читати більше