Афанасьєв-Чужбинський

15 березня 2018
Ганна Черкаська

Олександр Степанович Афанасьєв народився 11 березня 1816 р. у с. Ісківці Лубенського повіту Полтавської губернії. Батько – росіянин, дрібний поміщик (за ревізією 1816 р. мав спадкових чоловіків 10 та жінок 10 душ, а одержаних за дружиною чоловіків 3 та жінок 5 душ).

wikipedia.org

Мати-українка дала синові початкову освіту. Сашко Афанасьєв учився в Ніжинському ліцеї. Разом із Євгеном Гребінкою жили на квартирі професора Микити Соловйова, який викладав у гімназії природничі науки. Хлопці читали одні й ті ж книжки, кохалися в поезії, стали друзями на все життя. І Афанасьєв, і Гребінка пронесли любов до рідної поезії крізь роки. У Петербурзі найкращий літературний салон був у пана Євгена, він видавав журнал української поезії "Ластівка" і не раз називав столицю Росії "колонією освічених українців".

І коли Гребіночці прослався шлях до Петербурга, а офіцеру-кавалеристу Афанасьєву з уланським полком – на Тифліс, Євген одержав подарунок від друга: пісню "Скажи мені правду, мій добрий козаче".

Друкуватися О. Афанасьєв почав з 1838 року, вірші писав українською мовою. Із Кавказу до "Ластівки" надсилав він свої поезії, підписуючись псевдонімом: Чужбинський. Згодом козак, обвінчаний із чужиною, приєднав псевдо до прізвища: Афанасьєв-Чужбинський.

29 червня 1843 року Т. Шевченко разом із Є.Гребінкою прибули в с. Мойсівку на бал до поміщиці Тетяни Волховської. Тут Гребінка познайомив Тараса з О. Афанасьєвим-Чужбинським. На початку жовтня 1843 р. Т. Шевченко в с. Ісківці відвідав Олександра, разом читали в оригіналі твори Адама Міцкевича.

Разом із Тарасом і художником Михайлом Сажиним Олександр жив у київському будиночку на Козиному болоті. Згодом із Шевченком мандрували Лівобережною Україною.

По суті, Афанасьєв був чи не першим практичним етнографом, хто власним коштом мандрував Україною, подовгу жив у селах, щоб люди звикли до нього й почувалися комфортно.

У Тифлісі Олександр Степанович мав салон рідної пісні. Там поет Фрідріх Боденштедт вивчив завдяки Афанасьєву українську мову, переклав жмуток наших пісень німецькою і 1845 р. у Штутгарді видав їх у збірочці "Поетична Україна". Додам, що Фрідріх Боденштедт був професором слов'янських мов у Мюнхені і не раз своїм студентам розповідав про українського поета Олександра Афанасьєва.

І знову чужина – Петербург, тільки Гребіночки вже не було серед живих. Афанасьєв став першим директором військово-історичного музею — гігантського арсеналу біля Петропавлівської фортеці, поверхи якого ховають нашу славу. Продовжуючи справу друга, Афанасьєв заснував газету "Петербурзький листок". Він видав збірку лірики "Що було на серці", за яку Іван Франко назвав Олександра Афанасьєва-Чужбинського "дійсним поетом". Олександр Степанович написав кілька повістей і романів, уклав "Словарь малорусского наречия", якому Ізмаїл Срезневський дав високу оцінку.

В останнє вирвався поет на батьківщину 1859 року разом з етнографічною експедицією морського міністерства. Упродовж п'яти років вчений досліджував Дніпро (від Катеринослава) та Дністер (від Хотина) до гирла. У Катеринославі Афанасьєв подружився з Василем Биковим, часто вів розмови з його сином, гімназистом Петром Биковим. Олександр Степанович буквально заворожив хлопчика своїми знаннями історії, вмінням викладати матеріал. Пройшли роки, уже не було Афанасьєва, але Петро Биков зібрав твори Чужбинського, відредагував їх і видав дев'ятитомник.

Пожив дослідник і у лоцманській слободі, подолав із ними 70 верст від Катеринослава до Хортиці. Вдень слухав розповіді лоцманів спостерігав, а увечері написав і відправив до Петербурга теплу статтю про приборкувачів порогів. Опис вражень – у книзі "Поїздка на Дніпрові пороги й на Запорожжя".

uahistory.com

Побачене й досліджене Афанасьєв-Чужбинський описав у двотомнику "Подорож у південну Росію", де є сторінки, присвячені м. Олександрівську (Запоріжжю). Олександр Чужбинський, описав не тільки жалюгідний стан Олександрівська, його будівлі (серед яких аж дві кам'яні, одна з них – буцегарня!), ринок, "питейные заведения", а й висловив переконаність, що місто чекає велике майбуття. Він здійснив подорож по Конці, річками Кушугум, Маркусівка (Московка).

У 1861 році О. Афанасьєв написав "Воспоминания о Т.Г. Шевченко", цією книгою спогадів та своїми поезіями на смерть Тараса Григоровича він започаткував літературну шевченкіану.

Впродовж 1865-1869 років Афанасьєв-Чужбинський опублікував тритомне дослідження "Поетичні погляди слов'ян на вивчення слов'янських легенд і вірувань у зв'язку з міфологічними сказаннями інших споріднених народів".

18 вересня 1875 р. у день Афанасія помер 59-річний письменник Олександр Степанович Афанасьєв-Чужбинський. Прийняла козака холодна земля чужини, наче виправдовуючи прибрану частинку прізвища – Чужбинський.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Ви будете в захваті від цієї різдвяної випічки з марципанами
Сьогодні спробуємо приготувати разом щось дуже смачне, а саме німецький штолен. Цією випічкою можете потішити рідних у холодний вечір або ж одразу запам'ятати рецепт собі до свят.
Читати більше