А на порозі мати сива...

А на порозі мати сива
Стоїть, обпершись, і зітхає.
Вже вкотре виглядає сина.
Все сподівається й чекає.

А їй давно уже сказали,
Що син не прийде, бо загинув.
Вже б краще, Боженько, мовчали.
Шепоче мати в небо: "Сину…".

І мати сину намолила
Життя, бо він прийшов з неволі.
Є материнська в світі сила,
Якщо немає в сина долі.

Анатолій ВЛАСЮК
9 січня 2018 року


Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

"Чому я не втомлююся жити": огляд книги Ярослава Мельника
Стільки вітаїзму у назві, стільки неврозу на сторінках... Хто такий автор, та де межа його реальності і з'ява вигадки? Чи вартують маси читати геніальних письменників, якщо перші не втямлять глибини, анулюючи культурну вартість, у той час, коли останні того не пробачать?
Читати більше