А молодість як закружляла в танці...

А молодість як закружляла в танці.
Мені нема куди вже поспішати.
Мої роки, вовки ці лихоманці,
Ніяк втекти не зможуть вже до хати.
 
Я зупинюсь на мить, поспоглядаю.
Майбутнє стукає в віконце зримо.
Я молодий, якщо кохаю.
Яскравий цей вогонь кохання – і без диму.
 
Ми відійдéмо в кращий світ цікавий.
Я повернусь дощем чи снігопадом.
Мене ти вловиш в ароматі кави.
Я розцвіту для тебе яблуневим садом.
 
Анатолій ВЛАСЮК
9 січня 2018 року


Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Людина, яка знала, коли і де вмре: Генріх Белль
Белля називають совістю німецької нації. У своїй повісті "Потяг точно за розкладом" він розповідає про війну, про людину й людяність серед руїн. Про рух війни та творення історії - читайте в огляді Анатолія Власюка.
Читати більше