10 причин відвідати Стокгольм і як туди потрапити

21 січня 2016
Olegh
 

1.Острови

Троль ніс дзеркало. Воно випало і розсипалось на 30 тисяч шматочків. Так виник Стокгольм. Це моя версія :) На 14 найбільших осколках засіялося місто. Усе решта – Архіпелаг. Тобто розсипи островів, переважно безлюдних, поміж якими до міста продираються огрядні пороми і на яких шведи мають дачі.

Для початку важливо запам’ятати 3 назви. Гамла Стан і Ріддархольмен – найменші з островів. Але саме на них туляться найстаріші квартали Стокгольма. А з півдня над ними нависає масивний, скелястий Сьодермальм. Найкращі краєвиди звідти. Особливо, якщо відшукаєте вулицю Monteliusvagen (там розкішний оглядовий майданчик). Дешеві бари, блошині ринки й магазини з розмаїтим артхаусним крамом теж тут, на Сьодермальмі. А ще маленький ідилічний цвинтар біля церкви святої Катерини. Свічки, сніг, тиша, ніч. Відчуття бентежні.
 

2. Вікна

Стокгольм – місто тіней, напівтонів, психоделічної імли та приглушеного світла. 50 відтінків сірого, какао і зрідка шафрану – ось його улюблена гама. Навіть світло тут вмикають лише 6-7 годин на добу, та й те в енергоекономному режимі. Можливо, влітку все по-іншому. Але скільки там того літа.


А ще Стокгольм – місто без фіранок. Позаглядати у вікна -  це додаткова атракція для туристів.  Що готують? Що по ТБ? Які останні тренд у славетному шведському дизайні? Витріщатися на чуже приватне життя - нескромно і некультурно. Караюсь, каюсь. Але очі роблять своє, ігноруючи докори сумління.

Колись у Швеції навіть діяла заборона завішувати вікна в оселях. Це така антикорупційна практика. Щоб кожен бачив, що його сусід живе настільки, наскільки заробляє. Звичка вкоренилася. Найкращі місця для "вікноспостереження" - знову ж таки, на крутих вуличках Сьодермальму. Завдяки ландшафту чимало вікон там знаходиться просто на рівні очей.

3. Метро

Стокгольмське метро (Тунельбана) називають найдовшою арт-галереєю у світі. Багато станцій, особливо на синій лінії, - це простір, щедро відданий під химерні інсталяції. Покликали відомих і не дуже художників – вперед! Їхня фантазія породила доволі дике, ґвалтовне мистецтво. Створене сокирою і квачем. Станції підземки грубо вирубані у скелях. Ніякої штукатурки чи, борони боже, позолоти. Вийшов такий собі наскельний живопис епохи НТР.
 

4. Ратуша

Один раз на рік, у грудні, сюди злітається весь світовий бомонд. Саме у стокгольмській ратуші дають урочисту вечерю на честь нобелівських лауреатів. В інший час радимо потрапити всередину з екскурсією. І ви побачите, що у Блакитному залі, де відбувається цей бенкет, нема жодного натяку на блакить, а лише морквяна цегла й сірі колонади – такий собі італійський кіч а-ля Верона. Натомість Золота зала – справді золота. Дуже нагадує сюр-версію Софії Київської. З підлоги до стелі викладена дрібною смальтою на християнсько-вікінзькі мотиви. На центральному панно - Королева місцевого озера Меларен. Не те що б красуня.